Іллінецький метеоритний кратер

 Іллінецький кратер

Іллінецький метеоритний кратер – унікальна геологічна структура Європи

Спікер: Деревська Катерина Ігорівна, доктор геологічних наук, професор кафедри екології факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». Автор наукових та науково-популярних праць. Видала близько 300 наукових творів, серед них 7 колективних монографій, які присвячені питанням геології, пошуків родовищ корисних копалин, музеєзнавства, екології гірничо-видобувних регіонів, охороні геологічного середовища. Вона є членом спілки геології України, її громадська діяльність має освітньо-просвітницький характер. Вона є співавтором Геологічних путівників, серед яких геологічні екскурсії «Мандруючи Іллінецьким кратером», «Геологічні пам'ятки - яскраве свідчення еволюції Землі» та інші. 

Мандруючи Іллінецьким кратером

Вивчення імпактних структур (ударних кратерів і їх викопних аналогів - астроблем) становить інтерес як з геологічної точки зору (зокрема, для пошуків корисних копалин, мінералогії, структурної геології), так і з точки зору оцінки сучасних загроз, пов'язаних з зіткненням нашої планети з різними космічними тілами. Дослідженням подібних територій, крім геологів, займаються біологи, екологи, археологи, історики, фізики. Відкриття Іллінецького метеоритного кратеру мало важливе значення для вивчення історії виробництва і економіки стародавніх поселень території України.

У доповіді матеріал про метеоритні кратери у цілому; їх утворення і геологічну будову. Загальні відомості про земні метеоритні кратери, сучасні уявлення про їхнє утворення, особливості морфології, характер впливу на породи-мішені, дані про вік імпактних подій тощо.

Розкрито таємниці Іллінецького метеоритного кратеру (Іллінецька міська ТГ, Вінницького району, Вінницької області), що дає змогу пізнати історію розвитку нашої країни. Висвітлено геологічну будову ТГ та власне Іллінецької імпактної структури, історію її вивчення, наведено опис імпактних утворень, порід та мінералів.

Ізотопний вік розплавлених порід Іллінецької структури, за даними 40Ar/39Ar методу (Lauri J. Pesonen, 2004) та результатами палеомагнітних досліджень, які виконані науковцями Гельсінського університету, становить 445 млн років, що відповідає пізньому ордовіку. Саме ця цифра розглядається як найбільш достовірна.

Також  цікава інформація про сліди черняхівської культури з ознаками виробництва перших кам’яних жорен, що було знайдено українськими науковцями в межах Іллінецького кар’єру.

Варто знати які загрози і користь несуть нашій планеті космічні тіла.